Cocaine Эквадор блэк спрут зеркало Тавда

Всем привет, наркорэперы! Вот и я, неутомимый заядлый наркоман-рэпер, снова в билде. Хоть я и машина времени, наркотики – мое главное топливо в путешествии по темным улицам мира. И сегодня я расскажу вам о моем последнем приключении, которое началось с закладки кайфовой коксухи до пятого круга.

Ох, да я знаю, вы уже считаете меня отшельником со своими закладками и герычами. Но что поделать, это рэп-культура, это мой стиль жизни, это моя реальность. Но начнем по порядку, а то я могу запутаться, потому что этаминал натрия и чуваки, мозг у меня кипит как закипающая пырялка!

Так вот, качусь я по задрипанным районам на своей машинке, колесах таблеток, и чувствую – пора немного гнуться. Но что-то не так, что-то железное идет по следу моих мыслей. Ага, это голод внутреннего шопоголика!

Долго искал я своего крысого дилера, пока не отыскал его в одной задворке. Личико этого типа было уже знакомо мне, и я знал, что у него всегда есть вкусняшки. Сзаправду, его товары – настоящие закладки удовольствия! Я указываю на нужный мне пакетик, и беру его в руку, словно я владею самим сердцем черной городской ночи.

Счастливый и полный самых разных кайфов я отправляюсь на беззаботный шопинг. Все запахло кожей и дорогими ароматами парфюмерных бутиков. Я вижу каждый шаг, каждое движение окружающих, словно мое сознание раздвоилось. Одна часть меня реальна, а другая – плывет в эфире наркотического подъема. И хоть я и способен увидеть

то, что не видят обычные смертные

, я все равно знаю, что рано или поздно эффект отойдет, и мне придется вернуться в серую клетку жизни.

Итак, я брожу по улицам с широко раскрытыми глазами, словно граффитист в беззвучном мире. Я открываю двери бутиков и скамейки в торговых центрах, словно судьба сама приглашает меня в свой празднично сверкающий мир. Я пытаюсь держать себя в руках, но это так сложно, когда голова полна коксового тумана, а карта в кармане жаждет своего необузданного освоения.

Драп, драп, драп – я бегу от одного бутика к другому, словно я преследуемый марихуаной. А тут на меня набрасывается настоящий ловелас-продавец, и я понимаю, что мои деньги сгорят в аду его хитрого улыбки. Полностью закрыть глаза на реальность я не могу, и поэтому пытаюсь провести свою карту, словно святой свидетель жгучих хайфов.

Но нет, крыса-продавец не так-то просто меня подкупить. Я бартерю, я торгуюсь, я готов пробивать нижнюю планку цен, пока его ухмылка не смазалась от непобедимой силы наркотиков.

И вот, наконец, у меня в руках – множество маленьких пакетиков с моими новыми шмотками. Я бегу домой, я чувствую, что счастье – это-то, ради чего стоит гоняться, хоть и со своими закладками, герычами и головными мелодирами.

Так что, наркорэперы, не останавливайтесь на одном месте, гонитесь за своими кайфами, за своими драпами и запасами колес. И пусть каждый день будет для вас безлимитным шопингом в этом большом городском магазине наркотических иллюзий!

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.